Емоції. Значення в житті людини.

 

Емоції — психічні стани і процеси в людини та вищих тварин; це відповідні реакції на зовнішні та внутрішні подразники, які проявляються у вигляді задоволення або незадоволення, радості, страху, гніву тощо.

Емоції відносяться до дуже давніх регуляторів поведінки живого організму в його взаємодії із зовнішнім світом. Набагато більш древнім, ніж наше свідоме мислення, яке в еволюційному сенсі існує всього лише мить. Це свого роду дораціональна сигнальна система, що дає знати всьому організму про те, що відбувається або з ним, або з навколишнім середовищем, мобілізуючи його на дію. Чим більше розвинені нервова і гуморальна системи регуляції, тим складніше емоційне життя живої істоти (важливо пам’ятати, що переживання емоцій тісно пов’язаний з гормонами / нейромедіаторами). Емоції працюють швидше, ніж свідоме мислення людини, причому набагато. При цьому емоційні і когнітивні (пізнавальні) процеси представляють собою єдине ціле, і одне від іншого відірвати неможливо, хоча б тому, що емоції точно так само пов’язані з обробкою інформації.

Єдиної теорії емоції немає, але те, у чому сходиться більшість: емоція – це суб’єктивне переживання реакцій організму на різного роду зміни у внутрішньому або зовнішньому середовищі.

Ще давній філософ Спіноза звернув увагу на те, що емоції "... збільшують або зменшують здатність самого тіла до дії".

 Види емоцій

1. Позитивні емоції. Позитивні емоції— позитивна оцінка об'єкта, явища (радість, любов, захоплення тощо). Вони зумовлюють розширення кровоносних судин, підвищення інтенсивності енергетичного обміну, температури тіла, розумової та фізичної працездатності. Отже, вони спонукають людину до діяльності й досягнення корисного результату.

     

2. Негативні емоції виникають при дефіциті інформації, невдачах людей. Негативні емоції протилежні позитивним. Проте вони теж стимулюють активність людини, спрямовуючи її на подолання перешкод.

·   а) первинні. Людина, як і тварина, народжується з певними емоційними реакціями. Це первинні емоції: страх і тривога — як прояв потреб у самозбереженні; радість — це реакція задоволення від реалізації потреб; гнів — як наслідок обмеження потреби в рухах, вчинках.

·      б) вторинні. Вторинні емоції у людини формуються внаслідок її соціальності та усвідомлення власного "Я". Ці емоції не пов'язані з життєво важливими потребами (образа, провина, почуття сорому, заздрість, пихатість тощо).  

Отже, які функціїі яке значення виконують емоції (буду говорити про емоції людини)? 

Як мінімум три:

 

А) Оцінка. Наприклад, страх ми відчуваємо, коли наш мозок, прочитавши всю можливу інформацію в зовнішньому середовищі, видає висновок: «небезпека!» Висновок буває заснований на попередньому досвіді, тому далеко не завжди наші емоційні реакції адекватні ситуації: психічно здорова людина з параноїчною поведінкою, ставши заручником генералізації (надузагальнення) свого минулого негативного досвіду спілкування зі значимими людьми, тепер боїться всіх людей. Позитивні емоційні стани на зразок радості і щастя теж пов’язані з оцінкою того, як йдуть справи. Здогадуєтеся, чому неможливо «відключити» негативні емоції, не пригнічуючи при цьому і позитивні? Функція-то одна.

 

Б) Мотивація і мобілізація енергії. Емоції нас ще і мотивують на здійснення тих чи інших дій. Якщо ми повністю відключимо емоційне життя людини, то вона просто ляже і буде дивитися в стелю – мобілізації енергії немає. Всім нам знайоме потужне «хочу!» І супутні йому емоції; нервове збудження при тривозі; сильний викид енергії при гніві. Емоції можуть мотивувати і «від противного»: «ніколи більше!».  Ми готові піти на багато що, аби не зазнати якісь дуже і дуже негативні переживання. Якщо ж нам все одно – ми нічого не будемо робити, тому що енергії немає.

 

З мотиваційної функцією є одна проблема – загальною закономірністю нашої психіки є боротьба мотивів, коли в конфлікт вступають прямо протилежні прагнення, відповідно енергії багато, але вона частково використовується на придушення «неправильних» стимулів. Знайома емоційна ситуація, коли щось хочеться купити, але при цьому ціна дуже висока, або потрібно зробити вибір однієї речі з п’яти, наприклад? Але купити ну дуже хочеться …

 

В) Маркування потреб. Емоції тісно пов’язані з потребами, і третя їхня функція (пов’язана з двома першими) – це забезпечення людини енергією для задоволення тієї чи іншої потреби і оцінка того, як це задоволення відбувається. Наприклад, незадоволена потреба в безпеці «маркується» страхом (якщо загроза очевидна і зрозуміла) або тривогою (загроза є, але незрозуміло що), страх і тривога мобілізують енергію для протидії загрозі (найчастіше через контроль). Сором вказує на бездонну діру в плані неможливості задовольнити потребу в прийнятті себе іншими людьми, гнів – на перешкоду, що раптово виникла на шляху задоволення тих чи інших бажань. Ми можемо не усвідомлювати потребу, але при цьому відчувати емоції, пов’язані з нею – в цьому полягає «маркування» потреб.

Життя людини без емоцій неможливе

Втрата емоцій — це втрата специфічних для людини рис. Нормальне життя повинно бути емоційно насиченим з переважанням позитивних емоції.

Бурхливі негативні емоції призводять до розвитку психічних і соматичних хвороб людини. Тому необхідно попереджувати їх розвиток. Це досягається за допомогою волі — свідомого керування емоціями. Ми можемо стримувати свої емоції, свої виразні рухи, "не давати волі відчуттям".

Уміння володіти собою в різних ситуаціях набувається в процесі виховання, самовиховання та є ознакою високої культури людини.