Природа навколо нас

  Червона книга України (тваринний і рослинний світ) є офіційним державним докуменом в якому узагальнено матеріали про сучасний стан видів флори і фауни України, які перебувають під загрозою зникнення, та про заходи щодо їх збереження і науково обґрунтованого відтворення. На основі цього документу розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на охорону, відновлення та раціональне використання природних ресурсів України. Факти про Червону Книгу Вона існує як у міжнародному варіанті, так і в окремих, для різних країн, в основному в просторі екс-СРСР. У США роль Червоної Книги виконує закон про зникаючі види. По суті — те ж саме. Червона Книга України  у початку 90-х була сформована на основі свого аналога з СРСР. Перша міжнародна Червона Книга була випущена в 1963 році. Група вчених працювала над складанням протягом майже 15 років. У просторі Євросоюзу діють і локальні Червоні книги різних країн, і загальна для всієї Європи, причому остання за законом є більш важливою. Всім твари

Симбіоз — взаємодія й співіснування різних біологічних видів в екосистемі. Типи симбіозу: мутуалізм, коменсалізм, аменсалізм, хижацтво, паразитизм та конкуренція.  Мутуалізм — взаємовигідні відносини між організмами різних видів. Прикладом можуть слугувати відносини рака-самітника та актинії. Рак поселяє на своїй мушлі актинію, вона захищає тіло рака, а також отримує засіб пересування. Від таких відносин виграють обидва види.  Коменсалізм — симбіотичні відносини між двома живими організмами, при яких один із них отримує від другого користь, не зашкоджує йому та не надає переваг. Наприклад рептилія гатерія вдень оселяється у гніздах буревісників. А вночі, коли птах прилітає поспати вона покидає його оселю. Таким чином гатерія отримує тимчасову оселю, а буревісник нічого.  Такий тип коменсалізму називають квартиранством . Нахлібництво — це ще один тип коменсалізму, при якому деякі види можуть харчуватись залишками їжі іншого. Приклад нахлібництва — це взаємодія левів та гієн. Зазвичай

  Екологія  - частина біології, що вивчає відносини організмів (особин, популяцій, біоценозів тощо) між собою та навколишнім середовищем, називається біоекологією. Термін "екологія" вперше вжив у 1866 році німецький вчений Е. Геккель . Х арактерною рисою екології  є те, що вона належить до числа наукових дисциплін з простою лінійною структурою, оскільки вона є міждисциплінарною.  Тому серед  основних завдань екології  можна виділити наступні: дослідження особливостей організації життя, в тому числі в зв'язку з антропогенними, що є результатом людської діяльності, впливом на природні системи; створення наукової основи раціональної експлуатації біологічних ресурсів; прогнозування змін природи під впливом діяльності людини; збереження середовища існування людини. Прикладна екологія  - дисципліна, що вивчає механізми руйнування біосфери людиною, способи запобігання цим процесам, та розробляє принципи раціонального використання природних ресурсів без деградації життєвого сере

Генетика - наука про спадковість і мінливість організмів. Спадковість  здатність організмів передавати нащадкам свої ознаки.  Наприклад , у серії книг про Гаррі Поттера неодноразово згадується, що головний герой був дуже схожий на батька, але очі мав мамині. Інший приклад: всі квітки троянд певного сорту мають притаманний цьому сорту колір. Мінливість різноманітність прояву певної ознаки у популяції і здатність організмів набувати нових ознак протягом життя.  Наприклад , поява чорного кошеняти у потомстві плямистих леопардів, те, що у одній родині брати і сестри можуть бути геть не схожі між собою – прояви мінливості. Грегор Мендель , досліджуючи закономірності моногібридного схрещування, сформулював два закони:  Перший закон Менделя , або закон одноманітності гібридів першого покоління. У першому поколінні від схрещування домінантної і рецесивної гомозигот проявляється тільки домінантна ознака.  Другий закон Менделя , або закон розщеплення При схрещуванні гібр

  Емоції — психічні стани і процеси в людини та вищих тварин; це відповідні реакції на зовнішні та внутрішні подразники, які проявляються у вигляді задоволення або незадоволення, радості, страху, гніву тощо. Емоції відносяться до дуже давніх регуляторів поведінки живого організму в його взаємодії із зовнішнім світом. Набагато більш древнім, ніж наше свідоме мислення, яке в еволюційному сенсі існує всього лише мить. Це свого роду дораціональна сигнальна система, що дає знати всьому організму про те, що відбувається або з ним, або з навколишнім середовищем, мобілізуючи його на дію. Чим більше розвинені нервова і гуморальна системи регуляції, тим складніше емоційне життя живої істоти (важливо пам’ятати, що переживання емоцій тісно пов’язаний з гормонами / нейромедіаторами). Емоції працюють швидше, ніж свідоме мислення людини, причому набагато. При цьому емоційні і когнітивні (пізнавальні) процеси представляють собою єдине ціле, і одне від іншого відірвати неможливо, хоча б тому, що емо

  Адаптація є одним з фундаментальних якостей живої матерії. Вона властива усім відомим формам життя. Існує безліч визначень адаптації. Це пов'язано з тим, що даний феномен є предметом дослідження різних наукових напрямків. Відповідно до цього, існують і  різноманітні класифікації адаптації, у залежності від того, які критерії покладені в їхню основу. Різні автори виділяють такі типи адаптації, як біологічна, фізіологічна, біохімічна, психологічна, соціальна. При впливі нового фактору першою  включається в реакцію психофізіологічна сфера. Мова йде про адаптивні форми поведінки, що спрямовані на економізацію витрат організму. Від результатів дії цієї сфери залежить, чи будуть в адаптаційний процес залучені фізіологічні і біохімічні реакції, що вимагають значного напруження організму.   Існує кілька класифікацій адаптивних форм поведінки. Відповідно до однієї з них розрізняють три  типи пристосувальної поведінки живих організмів : -         втеча від несприятливого подразни