Природа навколо нас

  Емоції — психічні стани і процеси в людини та вищих тварин; це відповідні реакції на зовнішні та внутрішні подразники, які проявляються у вигляді задоволення або незадоволення, радості, страху, гніву тощо. Емоції відносяться до дуже давніх регуляторів поведінки живого організму в його взаємодії із зовнішнім світом. Набагато більш древнім, ніж наше свідоме мислення, яке в еволюційному сенсі існує всього лише мить. Це свого роду дораціональна сигнальна система, що дає знати всьому організму про те, що відбувається або з ним, або з навколишнім середовищем, мобілізуючи його на дію. Чим більше розвинені нервова і гуморальна системи регуляції, тим складніше емоційне життя живої істоти (важливо пам’ятати, що переживання емоцій тісно пов’язаний з гормонами / нейромедіаторами). Емоції працюють швидше, ніж свідоме мислення людини, причому набагато. При цьому емоційні і когнітивні (пізнавальні) процеси представляють собою єдине ціле, і одне від іншого відірвати неможливо, хоча б тому, що емо

  Адаптація є одним з фундаментальних якостей живої матерії. Вона властива усім відомим формам життя. Існує безліч визначень адаптації. Це пов'язано з тим, що даний феномен є предметом дослідження різних наукових напрямків. Відповідно до цього, існують і  різноманітні класифікації адаптації, у залежності від того, які критерії покладені в їхню основу. Різні автори виділяють такі типи адаптації, як біологічна, фізіологічна, біохімічна, психологічна, соціальна. При впливі нового фактору першою  включається в реакцію психофізіологічна сфера. Мова йде про адаптивні форми поведінки, що спрямовані на економізацію витрат організму. Від результатів дії цієї сфери залежить, чи будуть в адаптаційний процес залучені фізіологічні і біохімічні реакції, що вимагають значного напруження організму.   Існує кілька класифікацій адаптивних форм поведінки. Відповідно до однієї з них розрізняють три  типи пристосувальної поведінки живих організмів : -         втеча від несприятливого подразни

  Пожежі – це один з перших руйнівних способів впливу людини на рослинність. В наш час причиною виникнення 90 – 98  %  загорянь лісових або степових угідь є діяльність людини. Навіть тоді, коли людина використовує пожежі цілеспрямовано, для досягнення певної мети (наприклад, зустрічний пал при тушінні верхових пожеж, спалювання сухої трави та чагарників для підвищення продуктивності пасовищ тощо), вони призводять до знищення або значного пошкодження фітоценозів. Не оминуло це лихо і нашу державу . Навіть війна не зупиняє паліїв. У часи, коли Україна потерпає від пожеж, спричинених авіаударами та бомбам окупантів, наші співгромадяни продовжують свідомо спалювати суху траву та іншу рослинність, чим спричиняють пожежі й завдають шкоди довкіллю, здоров’ю людей та підривають обороноздатність країни.  В лісах України щороку виникає близько 3000 лісових пожеж на площі понад 3000 га . Найбільш пожежонебезпечними є області з сухим кліматом – Луганська, Херсонська, Донецька, Дніпропетровс

  Гігієнічні вимоги до використання різних гаджетів учнями. Міністерством охорони здоров’я затверджений новий  Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти . Документ набуде чинності 1 січня 2021 року. Сучасне покоління дітей і дорослих чимало часу проводить перед моніторами різних пристроїв: комп’ютерів, ноутбуків, мобільних телефонів, смартфонів та інших пристроїв. «Під час карантину кількість часу, який діти витрачають на користування гаджетами, істотно зросла. Це стосується усіх: як учнів, так і дошкільнят. Насамперед це зумовлено організацією дистанційного навчання, яке в нинішніх умовах неможливе без технічного обладнання та доступу до Інтернету». Новий документ враховує розвиток сучасних технологій і їхнє використання під час освітнього процесу. Він докладно описує, як облаштовувати кабінет інформатики та робоче місце дитини в ньому, скільки часу дитина може працювати із технічними засобами. Регулярна робота з комп'ютером без застосування відповідни